Інший аспект діяльності В. М. Глушкова пов’язаний з виданням книг, журналів та збірників наукових статей з кібернетики та обчислювальної техніки. Були організовані періодичні журнали: «Кібернетика» (1965 р.), «Керуючі системи та машини» (1972 р.). Під юрисдикцію інституту потрапив журнал «Автоматика», що видавався з 1956 р. Необхідно відзначити видання 1974 р. першою в Україні «Енциклопедії кібернетики» українською мовою. До авторства статей енциклопедії були залучені практично всі на той час провідні фахівці з кібернетики.
Вже МЕОМ показала, що розв’язання складних науково-технічних завдань може бути прискорено в сотні й тисячі разів, що можливе вирішення принципово нових задач, які раніше не ставилися, але вона оголила і труднощі спілкування з ЕОМ.
Вищезазначена проблема отримала назву «створення машинного інтелекту» і пов’язана, перш за все, з апаратною реалізацією в ЕОМ дедалі складніших операцій обробки нечислової інформації. У плані її вирішення було сформульовано принцип інтерпретації вхідних мов високого рівня, що потребує кардинальних змін у структурі машин. Першою машиною, на якій відпрацьовувався цей принцип, була машина «Промінь». Значним внеском у напрям створення ЕОМ з високим рівнем машинного інтелекту були розробка та промисловий випуск машин серії МІР. Ці машини стали першими професійними машинами. МІР-1 була єдиною машиною в ті роки, яку купила американська компанія. ЕОМ МІР («Промінь», МІР-1, МІР-2, МІР-3, СМ 1410, ЄС 2680) до середини 70-х років були наймасовішими машинами в Україні у своєму класі.
Визнання нового напряму прийшло не одразу. Життя показало, що це був прорив у майбутнє. ЕОМ серії МІР були, по суті, прототипами сучасних персональних ЕОМ, першими машинами, в яких програміст міг працювати в умовах персонального спілкування з машиною мовою математичних завдань.
В інституті було розроблено інноваційний проєкт універсальної ЕОМ «Україна» на тих самих принципах. Однак він не був реалізований.
Ідеї, закладені в ЕОМ МІР і «Україна», передбачили багато з того, що надалі було реалізовано в американських ЕОМ.
За розробку принципів побудови малих машин для інженерних розрахунків зі структурною інтерпретацією мови високого рівня колективу розробників на чолі з В. М. Глушковим у 1968 р. була присуджена перша Державна премія у галузі обчислювальної техніки.
Розробки інституту, такі як МІР, «Дніпро», призвели до розширення спектра обчислювальних засобів і, бувши виробами, що мають високий попит, фактично сприяли становленню в Україні промисловості обчислювальної техніки.
Крім уже зазначених ЕОМ, в інституті були створені Термінальний процесор БАРС, клавішні ЕОМ «Іскра 125», «Мрія», «Чайка», ЕОМ СОУ-1, «Експрес», спеціалізовані ЕОМ «Скорпіон», «Оріон», «Ромб» та інші.
Наступним етапом у розвитку обчислювальної техніки було створення ЕОМ з ненейманівською архітектурою. Нові ідеї В.М. Глушкова з архітектури та структури спочатку рекурсивної, а потім макроконвеєрної ЕОМ були реалізовані в багатопроцесорних обчислювальних комплексах з макроконвеєрною організацією обчислень ЄС 2701 (1984) і ЄС 1766 (1987).
На жаль, В.М. Глушков вже не зміг побачити дослідні та промислові зразки цих машин, які не мали аналогів у світовій практиці. На той період це були дуже потужні обчислювальні системи. Їхня продуктивність оцінювалася в пів мільярда операцій на секунду. Це були перші ЕОМ, де стала можливою реалізація обчислень з майже лінійним зростанням продуктивності в міру нарощування обчислювальних ресурсів, з динамічною реконфігурацією та масовим паралелізмом (64 процесори).
В.М. Глушкову належить створення загальної теорії цифрових автоматів, що мало першорядне значення для синтезу кібернетичних систем та обчислювальних машин. У 1962 р. вийшла у світ його монографія «Синтез цифрових автоматів», в якій була сформульована методика і розроблений формальний математичний апарат, що давав можливість широкому колу розробників ефективно використовувати абстрактно-автоматні та алгебраїчні методи для вирішення завдань інженерного проєктування пристроїв кібернетичної техніки.
Віктору Михайловичу Глушкову належить пріоритет у постановці та розвитку ідей проєктування ЕОМ з урахуванням алгебро-автоматних моделей. Він сформував ряд ідей щодо побудови технологій проєктування компонентів обчислювальних систем, у тому числі вперше, спільного проєктування схемного та програмного обладнання ЕОМ. Було розроблено, зокрема, метод формалізованих технічних завдань, реалізований у системах ПРОЄКТ (автоматизація проєктування обчислювальних машин). Ці унікальні за обсягом і можливостями системи почали розроблятися наприкінці 1960-х років з урахуванням низки «малих» систем синтезу цифрових автоматів і розвивалася поруч із дослідженнями теоретичних проблем у цій галузі. Системи ПРОЄКТ дуже вплинули на спеціалізовані технологічні лінії з розробки автоматичної апаратури.
В.М. Глушков багато працював над перспективними технологіями в галузі програмування, проєктування та розробки систем обробки даних. Перші конференції з програмування (1969 р.) та технології програмування (1972 р.) проходили у Києві.
В.М. Глушков розробляв ідеї безпаперової інформатики («Основи безпаперової інформатики» – саме так називалася його остання монографія, що вийшла у світ в 1982 р.). У цій книзі було описано математичний апарат та комплекс ідей, що стосуються проблем інформатизації. В.М. Глушков та його сподвижники готували громадськість до сприйняття ідей інформатизації, без чого неможливий прогрес до постіндустріального суспільства.
В.М. Глушков разом зі своїми учнями та соратниками зробив великий внесок у формування та реалізацію ідей створення систем управління, у створення систем організаційного управління, а також у розробку відповідної теорії математичних, програмних та спеціальних технічних засобів для управління технологічними процесами в мікроелектроніці, металургії, хімічній, суднобудівній промисловості.
У 1967 р. здано в експлуатацію та рекомендовано до масового тиражування першу в країні автоматизовану систему управління підприємством з масовим характером виробництва «Львів» на львівському телевізійному заводі «Електрон». Потім було створено системи «Авангард», «Креслення», «Швидкість», «Віраж», «Енергія», «Юпітер» тощо.
Не завжди робота зі створення та впровадження АСУ у практику проходила успішно, але це вже не вина творців АСУ. Причини цього явища лежали в інших сферах. Зрозуміло, однак, що ця діяльність В. М. Глушкова та його послідовників сприяла глибшому розумінню в суспільстві необхідності процесів інформатизації та комп’ютеризації.
Ще на початку 70-х років В.М. Глушковим було висунуто ідею створення Кібернетичного центру Академії наук на базі структурних підрозділів Інституту кібернетики. Зараз у Кібернетичному центрі, створеному в 1992 році й що охоплює власне Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова, Інститут проблем математичних машин та систем, Інститут програмних систем, Інститут космічних досліджень, Інститут прикладного системного аналізу, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, працюють відомі у світі вчені.
Загальнодержавну автоматизовану систему збору та обробки інформації (ЗДАС) В.М. Глушков вважав головною справою свого життя. Саме в ній він бачив цей інструмент, за допомогою якого можна було поліпшити економічний стан держави.
По суті, йшлося про створення науково-технічної бази для управління економікою та організації інформаційної індустрії, аналогічної до тієї, яка зараз успішно функціонує у країнах Європейського Союзу. Безумовно, В.М. Глушков розумів, що своїм задумом він кидає виклик звичним канонам управління господарством країни. Було створено ескізний проєкт Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних та близько 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки та обміну економічною інформацією.
Подібної системи у світі тоді ще не було. Однак цей проєкт так і не було реалізовано.
Міжнародна наукова діяльність В.М. Глушкова добре відома. Він неодноразово був членом програмних комітетів таких найвідоміших організацій, як Міжнародна федерація з обробки інформації (IFIP) та автоматичного управління (IFAC), виконував обов’язки консультанта уряду Болгарії, Чехословаччини, був експертом ООН, суттєво вплинув на формування тематики Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA). Багато його наукових статей і монографій було перекладено іноземними мовами. Його запрошували читати лекції до США, Англії, ФРН, Франції, Іспанії, Італії, Індії, Мексики, Японії та інших країн.
В.М. Глушков був іноземним членом Болгарської (1974 р.), Німецької (1975 р.), Польської (1977 р.) академій наук.
Президією НАН України засновано премію імені В.М. Глушкова, його ім’я присвоєно Інституту кібернетики НАН України.
В.М. Глушкова завжди цікавили питання, пов’язані з поняттям “щастя для всього людства”. Його особисте поняття «щастя» включало працю в ім’я щастя інших людей. Соціальна система, в якій він працював, була далекою від досконалості, і він прагнув дати рецепти, щоб наблизити час, коли всі люди будуть жити щасливо. У численних наукових та публіцистичних статтях і монографіях він висловлював і розробляв безліч ідей щодо вдосконалення системи державного управління. Багато з цих ідей, що здавалися в його час надто передовими, тепер набули актуального звучання і втілюються в життя.
